Як «Ліра» Гамору підкоряла

Років 7-8 не була на Гаморі - традиційному фестивалі ковальства і народних ремесл, який проводиться у крайньому селі нашого району Лисичові в останні вихідні червня. І ось, незважаючи на спеку, знову подолали майже 40 кілометрів, заледве знайшли місце для паркування авто, і одразу опинилися у вирі подій.

Для тих, хто не знає, що таке Гамора, - це водяна кузня, заснована у 1780 році і функціонувала до 1950 року як виробник сільськогосподарського реманенту (на околиці села здавна видобували залізну руду). Це єдина в Україні виробнича споруда такого типу, яка перетворена в діючий музей. Майже 40 років цей історичний об'єкт перебував у забутті, аж поки в дев’яностих роках вже минулого століття за його відновлення не взялися місцеві ентузіасти. Власне, після другого народження кузня отримала статус історичної технічної пам’ятки та підтримку держави. 

Тож аби якомога більше людей дізнавалися про цей рідкісний у своєму роді діючий музей і влаштовують фестиваль мистецтв. Саме так, адже з’їжджаються на нього з різних куточків району, області, а подеколи й з нашої та інших країн не лише ковалі, але й різьбярі, майстри народної творчості, бджолярі, співацькі колективи і солісти, троїсті музики та артисти інших жанрів.

Чим приваблює Гамора? Тут розкута і невимушена обстановка, навіть попри те, що відвідують фест поважні гості (на цей раз приїздив і голова Закарпатської ОДА Г.Москаль). Тут можна не боятися експериментувати з залізом умілим ковалям, як і вийти на сцену тим учасникам, які просто люблять співати, не маючи відповідної підготовки (тут можна й стакан квасу випити за 17 грн. при ціні 9-10 грн.:)) Але тут раді кожному учасникові: «зі стажем» він а чи дебютант.

Ця довга преамбула була для того, аби всі зрозуміли, куди поїхали учасники вокалього ансамблю «Ільничанка» та солісти студії «Ліра».

Згідно програми фестивалю естрадні виконавці виступають у перший день, тобто суботу. Саме тоді приїхали і ми зі своєю донечкою Софійкою, яка близько півроку займається вокалом і вже вивчила дві пісні. З ними ми й дебютували у другому блоці виступів. Перша - лірична «Фея» далася важко, адже 6-річній дитині, яка на відкритій великій сцені вперше, не просто було справитися з хвилюванням. А от запальний «Віночок» вона виконала чудово, за що отримала щирі оплески. 

Звучали тут і прем’єрні пісні. Іринка Варцаба, окрім «Україночки» добре справилася й з новою піснею «Украли сердечко». Улянка Попович упевнено виступила у першому блоці, заспівавши дві пісні: «Українська родина» та «Зоряний шлях».

Наступний день - неділя - завжди більш відвідуваний і мешканцями села, і приїжджими. Тож глядачів було набагато більше. Народний колектив «Ільничанка», який за неповний рік свого існування у такому складі дивував уже багатьох глядачів нашого міста, району і області, вразив своїм неперевершеним злагодженим співом і Лисичівську Гамору. Талановиті дівчата і хлопці чудово відчувають ансамблевість співу, виконують твори зі справжніми почуттями, їх хочеться слухати й слухати. Недарма вони справили незабутнє враження і на поважних гостей, і на учасників фестивалю. Також учасники ансамблю (на другій світлині відповідно: Камінський Максим, Козар Яна, Ляшко Христина, Лутак Іванна, Білозір Богдан, Попович Ульяна, Матіко Андріана, Квак Ванесса, Гіга Станіслав) виконали по дві пісні сольно.
 
Вкотре хочеться подякувати наставниці усіх артистів - від наймолодших до найстарших - Ельвірі Петрівні. Ви з року в рік доводите свій високий професійний рівень через виступи вихованців. Тож творчих успіхів чудовому тандему «учень-наставник», який плідно розвивається у по-сучасному облаштованій студії «Ліра».